Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуйко

Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙКО"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». Г. Барв. 358. 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя. Кобеляк. у.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.  
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Уюк, -ка, м. = в'юк. Вас. 210.
Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.