Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухатий

Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАТИЙ"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Непрощений, -а, -е. Котораго простить нельзя. Непрощений гріх. Волч. у. Щоб твоя кість непрощена була! Ном. № 3081.
Обтяжно нар. = обтяж.
Розгаласуватися, -суюся, -єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.