В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Послух, -ху, м. Послушаніе.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Щедрина, -ні, ж.
1) Щедрость.
2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе.
