Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Курявиця, -ці, ж. = курява.
Насмітити Cм. насмічувати.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем.
