Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вулень

Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛЕНЬ"
Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Пообмуровувати, -вую, -єш, гл. Обнести каменными, кирпичными стѣнами. І двір, і сад пообмуровував. Славяносерб. у.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Приперезати Cм. приперізувати.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.