Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вояченько

Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЯЧЕНЬКО"
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Жаре́ня, -ні, ж. Жаркое. Да заглянув я на три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню. Грин. ІІІ. 583.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Ніцитися, -цуся, -цишся, гл. Жаться, съеживаться; прикидываться бѣднымъ. Усяк буде щулитись та ніцитись, що грошей нема. Cм. нітитися.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі. Г. Барв. 501.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю. Мир. ХРВ. 131.
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЯЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.