Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Обворожити Cм. обворожувати.
Пійти, -йду, -деш, гл. = піти. Пійду з села.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Головки помиті і повичісувані.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Розгордуватися, -дуюся, -єшся, гл. = розгордіти.
Ушийок, -йка, м.
1) Кожа на затылкѣ.
2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части.
