Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить.
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Загоря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Загораться, загорѣться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала.
Золяник, -ка́, м.
1) Покупающій золу на мыльные заводы.
2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести.
Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє.
Красітний, -а, -е. 1) Красивый.
2) Хорошій. Красітна вода, — можно ся й напити.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем.
Лаштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, снаряжаться, укладываться, собираться. Лаштуються чумаки на ночліги. Украде коня та продасть та знов лаштується красти.
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти.
Різочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа.
2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко!
