Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухань

Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАНЬ"
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Петечина, -ни, ж. = петек. (Cм. петак). Будут гості в кармазині, а ти в лихій петечині. Гол. II. 576.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини. Вх. Уг. 259.
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. І. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.
Розробити Cм. розроблювати.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.