Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.

Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой. Рудч. Ск. II. 28. Kolb. І. 55.

Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ. Черк. у.

Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. K. МБ. X. 12.

Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.

Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. ІІ. 78., Ум. листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.

Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).

Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.

Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка. Чуб. III. 368.