Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуй

Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Заду́шний, -а, -е. 1) О воздухѣ: спертый. 2) Заупокойный, поминальный. — день. День всеобщаго поминовенія, родительская суббота.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. Cм. начиння.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.