Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуй

Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Доброгла́сний, -а, -е. Благозвучный. Страдания мученика Степана прославляємо, у тимпані доброгласнім піснь йому воспіваємо. Чуб. ІІІ. 180.
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна. Гол. II. 362.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.