Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуй

Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙ"
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця. К. ЦН. 170.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Курлюкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Невважно нар. Невнимательно.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Шпараґи, -раґ, ж. Раст. Спаржа, Asparagus officinalis.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.