Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вудлище

Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДЛИЩЕ"
Амби́ція и амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156.. Cм. балухатий.
Виглядати, -даю, -єш, сов. в. виглянути, -ну, -неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядѣть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73.
Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Зава́жити Cм. заважувати.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Сухарець, -рця, м. Ум. отъ сухарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУДЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.