Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. 2) Ошибаться. В тім собі милиш.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Підточити Cм. підточувати.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. От прийшов той чоловік трусити (вершу). Трясця трусить. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш.
