Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Злочинцеві всі дні сповняє туга.
Криво нар.
1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так.
2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. В тім себе милиш і на криво цілиш. Не свідкуй криво.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. А на мене молодую поговір та слава. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися.
Прив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ.
Присанабожитися, -жуся, -жишся, гл. Присосѣдиться. меж.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ.
