Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугрин

Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГРИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГРИН"
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Зневолити Cм. зневолювати.
Купратий, -а, -е. Имѣющій большой задъ (о людяхъ, птицахъ). купрата дівка. Родъ брани.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Путик, -ка, м. Ум. отъ пут.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГРИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.