Вірне нар. = вірно.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Сидить баба в літнику.
Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. Пустує цілий день моя оця пустота.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
