Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Доч, до́чері, ж. = дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Лизь, -зя, м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл.
1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися.
2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю.
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Наїдків, напитків понастановлювала.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать.
