Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Роспростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспро́статися, -таюся, -єшся, гл. Расправляться, расправиться, выпрямиться.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Десь-не-десь сніжок, більш таловина.
Штіль, -ля, м. см. сапіна
