Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуголов

Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛОВ"
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Нягай нар. = нехай. Гол. III. 261.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГОЛОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.