Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вус

Вус, -са, м. см. ус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Реготіння, -ня, с. = реготи. Черк. у.
Цурма, -ми, ж. = сурма. Ум. цуромка. Мет. 398.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.