Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вус

Вус, -са, м. см. ус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Вихрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вихреститися, -щуся, -стишся, гл. Принимать, принять христіанство. Вихрестився десь один жид. Грин. II. 149.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся. Чуб. V. 458.  
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Сипанка, -ки, ж. Деревянная посуда для ссыпки зерна. Левиц. І. 217. Чуб. VI. 250. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.