Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути.
Кріпко нар.
1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі.
2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное.
Полоник, -ка, м.
1) Разливная ложка, большая ложка. Замішався, як полоник межи ложками.
2) Головастикъ.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. Єремія на диво обновив предківський замок.
Розстаньки, -ків, м. мн. = розстань.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий.
2) Падкій. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
