Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузда

Вузда, -ди, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗДА"
Братанець, -нця, м. = братанич. Желех.
Відмести Cм. відмітати.
Досто́йний, -а, -е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Намордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Намучиться, устать.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.