Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузда

Вузда, -ди, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗДА"
Волосок, -ска; волосочок, -чка, м. Ум. отъ волос.
Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок. Вх. Лем. 409.
Навива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. навину́ти, -ну́, -не́ш и навити, -в'ю́, -в'єш, гл. Навивать, навить, наматывать, намотать. Основа приготовлена, починає ткач навивати її на варстат. МУЕ. III. 20. В четвер моя мила рано встала, навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81.
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.
Ромен, -ну, м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається. Чуб. V. 278.  
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Канев. у. Чуб. VII. 4 38. Cм. гуслянка, пряжанка.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Хожай, -жая, м. Мѣшокъ или котомка, которую торговцы-разносчики (щетинники) носятъ со своими товарами на спинѣ. Вас. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.