Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугол

Вугол, -гла, м. 1) = куток. 2) = ріг. (наружный уголъ, уголъ улицы).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛ"
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Настоптати Cм. настоптувати.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний? Чуб. V. 621.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Попригинатися, -наємося, -єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіевск. у.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Поробляти, -ля́ю, -єш, гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.