Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вудила

Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛА"
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Глядівний, -а, -е. Ловкій, проворный. Угор.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Приволокти Cм. приволікати.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
Худорба, -би, ж. 1) Худоба. 2) Худое животное. Мнж. 22. 3) Бѣдность, нищета. 4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.