Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вудила

Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛА"
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Вх. Лем. 404. Cм. гнойовик. 2) = гноївня? КС. 1893. V. 275.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Ґре́че нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ: Він став біля печі та й почав підпивати пивце грече. ЗОЮР. І. 204.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Либо́й нар. = либонь. Желех.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Ростанути Cм. роставати.
Сіромаха, -хи, м. = сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.