Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Cм. вовче лико.
Граб, -ба, м. Дерево: грабъ, Carpinus Betulus L. Ой піду я в ліс по підпеньки, там стоїть граб зелененький. Ум. Грабо́к, грабо́чок.
Захороняты, -няю, -ешъ с. в. захороныты, -ню, -нышъ,, гл. 1) = поховаты. Выкопайте дилъ глыбокый, схоронить мене. Выкопалы и захоронылы. 2) Защитить.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита.
Постільниця, -ці, ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця».
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
