Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Зду́мати, -ся. Cм. здумувати, -ся.
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Ум. ліскулька.
Менчир, -ра, м. Раст. Erica.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Росперти Cм. роспірати.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне.
Скасувати, -су́ю, -єш, гл. Отмѣнить, уничтожить. Окомонів, ватаманів уже скасували.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися.
