Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл.
1) Подогрѣвать, подогрѣть.
2) Поджаривать, поджарить.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Ум. скитальничка.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою.
Чимбір, -бору, м. = крайка. Ум. чимборик.
