Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузлуватий

Вузлуватий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Замысловатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛУВАТИЙ"
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Побабистий, -а, -е. Покрытый морщинами.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Черном. Cм. під 1.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Правно нар. Законно.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.