Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузісінький

Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗІСІНЬКИЙ"
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine. ЗЮЗО. І. 127.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Недоросток, -тка, м. = недорісток.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Рачок, -чка, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Хору́гов, -гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.