Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. 2) Получать, получить. Відібрав і від їх листи. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. 2) Раст.: Malva crispa L.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Забатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Связать лошадей рядами.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його.
Неслиханий, -а, -е. Неслыханный. Вижени мені звіря неслиханого і невиданого.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.
Роскуйдати и роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Чмутовиха, -хи, ж. Проказница, затѣйница, выдумщица. Та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала.
