Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуличанин

Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧАНИН"
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Кияшок, -шка, м. Ум. отъ кия́х.
Незначність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Ополоничок, -чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 64.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Утіснити Cм. утісняти.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.