Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Гак, -ку, м. 1) Крюкъ. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. 2) Родъ багра для ловли рыбы. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется Ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) з гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). 8) з гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Ум. гачок, гачечок.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит.
Лу́бка, -ки, ж. Табакерка.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз.
