Гу́зно, -на, с. Задница.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави.
Зринутися, -нуся, -нешся, гл. Хлынуть. Зринулася водиця з Дунаю, з Дунаю тихого, бережку крутого.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Ум. мишачо́к.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Поживання, -ня, с.
1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання.
2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші).
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Спережати, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Думка думку спережає. Він спередив мене конем.
