Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство.
Обсяг, -гу, м. Объемъ.
Рівнісінько нар. Совершенно гладко, с. прямо, с. равно.
Сизий Cм. сиз.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа.
