Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурда

Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДА"
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! Конст. у. 2) Осолдатчиваться.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.