Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурда

Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДА"
Ізл.. Cм. зл...
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай. Грин. III. 308.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. Фр. (Желех.). Гн. ІІ. 33.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.