Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Похмеляти, -ляю, -єш, сов. в. похмели́ти, -лю, -лиш, гл. Опохмѣлять, опохмѣлить. Весь деньочок головоньку похмеляла.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. 2) Нищая. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. б) Также овчина съ такихъ овецъ.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L.
