Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу.
Зазу́вистий, -а, -е. Объ обуви: просторный. Зазувисті чоботи.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились.
Криси, -сів, м. мн.
1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски.
2) Поля шляпы. В солом'яному брилі з широкими крисами.
3) = крила 7. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки.
Недоломок, -мка, м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками, а Подоляне гетьманцевъ московськими недоломками». Були (пани) москалі й московські недоломки.
Перетрушувати, -шую, -єш, сов. в. перетруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Перетряхивать, перетрясти. Ми хочемо все перетрусити, передивитись. Ліжко перетрут.
2) Пересыпать, пересыпать. Перетруси яйця половою, щоб не побились.
3) Только сов. в. Перетрясти. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром.
Позріти, -рю, -риш, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Позри, Єлена, на он ту гору.
Роскублитися, -блюся, -лишся, гл.
1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста.
2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
