Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювання

Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАННЯ"
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Настріляти, -ля́ю, -єш, гл. Настрѣлять. Наш стрілець сьогодня багато качок настріляв.  
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Правно нар. Законно.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.