Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи.
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Коза наша й мнясо наше. Ум. м'ясце, мнясце́.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі.
Стійчик, -ка, м.
1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах.
2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід.
Хору́гов, -гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо!
Шийка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шия.
2) Горлышко въ бутылкѣ.
3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ.
4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.
