Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вудило

Вудило, -ла, с. = вудлище. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУДИЛО"
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Креп, -пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екатер. у.
Навали́ти Cм. навалювати.
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. МПр. 161.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Конст. у.
Пробишака, -ки, м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУДИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.