Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Намива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нами́ти, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати.
2) — до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Cм. проучити.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
