Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуличенька

Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей. Гн. ІІ. 30.
Єди́н, єдна, -не числ. = один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Кв. І. 57. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. К. ЧР. 156. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.