Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий.
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Солодиця, -ці, ж. — лісова. Раст. Polypodim vulgare.
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
