Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутленький

Вутленький, -а, -е., Ум. отъ вутлий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЛЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЛЕНЬКИЙ"
Відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатер. у. (Залюб.).
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Половити 2, -влю́, -виш, гл. Поймать; переловить, выловить. Взяли коника половили. Чуб. V. 799. Коли б половили щуку велику. Рудч. Ск. І. 81. Як рибу в сак, половив. Ном. № 1649. Чи половила вже курчата? Харьк.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Судно 2, -на, с. Судно. АД. 1. 218. Своїм судном перевозив. О. 1862. II. 54. Судна козацькі на три части розбиває. ЗОЮР. І. 29. Козацькі суда на три части розбивало. АД. І. 190. Ум. суде́нце, суденечко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЛЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.