Альтемба́с, -су, м. Родъ парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Бор. 58.

Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. ІІІ. 19.

Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.

Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51.

Млин, -на́, м. Мельница водяная. На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. Левиц. І. 373. млин коре́чний, наплавний, підсубійний. Cм. эти слова. ручний млин. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ жорна (Cм. жорно). Названіе частей (сравни жорна): на нижнемъ єрмі корба для вращанія колеса съ пальками, которое вращается на валі; надъ колесомъ находятся два жернова: спідник и пове́рхник, въ срединѣ пове́рхника желѣзный веретінник, проходящій сквозь спідник, подъ которымъ есть желѣзное веретено; надъ жерновами верхнее єрмо, меньшее, называемое кошеве, въ которомъ вверху укрѣпленъ кіш для зерна, подъ нимъ кори́тце з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки (корби), цѣпляется пальками за спиці верете́на (родъ шестерни), которое, при помощи веретінника, вращаетъ верхній жерновъ (пове́рхник); спружина, имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ вухо з коритця и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ прогорницю (дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить мучнико́м въ кори́то; при помощи закрутки можно поднять или опустить кіш. Шух. І. 103, 104. Ум. млинок, млино́чок.

Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.

Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.

Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.

Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.

Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц.