Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
Погар, -ра, м.
1) = пугар. Єдин погар випила.
2) = погарь.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. Живуть тихо, не дають подачі.
Пригнічувати, -чую, -єш, гл. = пригнітати. Безбожники пригнічують нещасних.
Пузань, -ня́, м. = пузан.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей.
Чварснути, -ну, -неш, гл. Сказать на непонятномъ языкѣ. Жандарь чварснув до нього щось по німецькії. Чварснув по жидівськії.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани.
