Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузлик

Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛИК"
Бандажувати, -жую, -єш, гл. 1) Подвязывать башмаки лентами (Cм. бандаж.). 2) Бинтовать, налагать повязку. Шейк.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. Желех. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи. Вх. Уг. 249.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Надса́да, -ди, ж. Болѣзнь, поврежденіе отъ тяжелой работы; надорванность. 3 великою худобою животу надсада, з хорошою дружиною серденьку відрада. Чуб. V. 5
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691. 2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. Ум. рогатинка.  
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща. Мир. ХРВ. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.