Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузлик

Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗЛИК"
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь. Канев. у.
Невміло нар. Неумѣло.
Підбілити Cм. підбілювати.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Хитнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хитнутися. Качнуться. (Іде) і не хитнеться, як стрілка. Г. Барв. 293. Головка хитнулась. Рудан. І. 32.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.