Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь.
Невміло нар. Неумѣло.
Підбілити Cм. підбілювати.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком.
Хитнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хитнутися. Качнуться. (Іде) і не хитнеться, як стрілка. Головка хитнулась.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ).