Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный.
2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив.
Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо.
Палітра, -ри, ж. Палитра.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) Перестать хлопотать, заботиться.
2) Истомиться хлопотами, заботами.
Правування, -ня, с.
1) Тяжба.
2) Управленіе.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Струсити Cм. струшувати.
Убути Cм. убувати.
