Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Прирощений, -а, -е. Приросшій.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.