Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати?
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла.
Резеда, -ди, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость.
Умикнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть. Як вони (воли) в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
