Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта!
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Жлу́ктити, -кчу, -тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів.
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Перекіп, -ко́пу, м.
1) Перекопанное мѣсто.
2) Раст. Marrubium perigrinum L.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина.2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Ум. шпарка, шпарочка.
