Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурдяний

Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДЯНИЙ"
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1. Чуб. VII. 347.
Миша́тина, -ни, ж. = Мишак 3. Харьковск. г.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує. Сим. 198.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Червень, -вня, м. 1) = червець 1. 2) = червець 2. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРДЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.