Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати.
Корч, -ча, м.
1) Пень.
2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу.
Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. На ввесь окіл гукав.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
Чаровина, -ни, ж. Волшебное питье, кушанье, отрава. Не смій же ся, дівчинонько, з мене: наїв я ся чаровини в тебе.
