Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого.
Зубела, -ли, ж. Узда.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. З панами не міряйсь чубами. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась.
Оббризкати. Cм. оббризкувати.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу.
Понависати, -са́ю, -єш, гл.
1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало.
2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Cм. позависати.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.
