Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Вона тії сережечки про буддень зносила. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою.
Пороздирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза.
2) Растерзать (многихъ).
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Cм. телячі зуби.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .
