Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузити

Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого. Камен. у.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2)бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69. 3)москаля. Врать, соврать.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.