Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє.
2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл.
1) Подпускать, подпустить.
2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли.
3) — москаля. Врать, соврать.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном).
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику.
