Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл.
1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Витерплю покуту.
2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави.
Допи́тливо нар. Пытливо.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
Кунштик, -ка, м. Рисунокъ, картинка. І книжечок з кунштиками в Ромні накупили.
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба.
Позверховно нар. Поверхностно.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Ум. промовка.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти.
