Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузити

Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку. К. Псал. 89.
Зможність, -ности, ж. = можність. Ном. № 12025.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Редечка, -ки, ж. Ум. отъ редька.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.