Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуставка

Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСТАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСТАВКА"
Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. І. 58. Ум. війка.
Головешка, -ки ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. І. 7., Ум. головешечка. Г. Барв. 458.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Срібло-злотий, -а, -е. Серебряный съ золотымъ. Червонії черевички на ніжечки, срібло-злотий поясочок на станочок. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУСТАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.