Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуть-вуть!

Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЬ-ВУТЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЬ-ВУТЬ!"
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну! Федьк. І. 54.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Рк. Левиц. Правують пани добре. Лебед. у.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Узаочі нар. Заочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЬ-ВУТЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.