Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювати

Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном. № 4636. Яким мечем воював, таким і поліг. Ном. № 7085. Мене хочуть воювати. Рудч. Ск. II. 10. Царь царя потугою воює. К. Бай. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Завинпе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.
Мужи́чити, -чу, -чиш, гл. Говорить мужичьимъ языкомъ (объ ученикахъ бурсы, употребляющихъ украинскій языкъ). Кожного, хто «мужичив», записують в журнал і за кару назначають вивчити скілька десять латинських слів. Св. Л. 29.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Розбризкувати, -кую, -єш, сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Статура, -ри, ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.