Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Глибокий, -а, -е. Глубокій. Долина глибока. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! Сравн. степ. глибший. Ум. глибоченький.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много.
Пажера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала.
Почіпка, -ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. У неї нога не сходить із почіпки. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ.
Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину.
Утрясти, -су, -сеш, гл. Уѣхать, убраться. Може ще доведеться утрясти з Кам'янця. Паніматка не любила ляхів, і вони се добре знали, то не пройшло й година часу, як утрясли.
