Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутя

Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Повилазити, -зимо, -зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.