Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище.
Ковизка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ.
Повилазити, -зимо, -зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Бодай йому повилазили (очі).
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо? — — ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані?
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух.
Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату.
