Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутя

Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯ"
Арештува́ння, -ня, с. Арестованіе.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався. Рудч. Ск.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.
Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Повариться, свариться. 2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі. Харьк.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Червений, -а, -е. = червоний. Угор. Червене вино. Гол. II. 712. Вільха черевна. Гн. І. 26.
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.