Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

враждувати

Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖДУВАТИ"
Боркотун, -на, м. = буркотун.
Вищість, -щости, ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех.
Гад, -ду, м. 1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664. 2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. І. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВРАЖДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.