Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

враждувати

Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВРАЖДУВАТИ"
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78.
Чашина, -ни, ж. = чашовина. Брацл. у.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВРАЖДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.