Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вощити

Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЩИТИ"
Вилущити, -ся. Cм. вилущувати, -ся.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Пробужатися, -жаюся, -єшся, гл. = пробуджуватися. Він на. завтра устає, пробужається. Рудч. Ск. І. 84.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Судовне нар. Судебнымъ порядкомъ.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.