Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутлий

Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЛИЙ"
Безриб'я, -б'я, с. Недостатокъ рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой. Шух. І. 6.
Коропавий, -а, -е. Шероховатый, въ бугоркахъ. Желех.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься. 2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора. Мир. Пов. I. 165.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Пивота, -ти, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. Драг. 379.
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.